Соломія Крушельницька – уродженка Тернопільщини, яка змогла за досить короткий період своєї професійної діяльності стати однією з найвизначніших виконавців XIX століття не тільки в Україні, але й за її межами. Далі на ternopilski.
Історія життя Соломії Крушельницької
Народилася Соломія в сім’ї українського греко-католицького священика Амвросія Крушельницького та дочки письменника Григорія Савчинського Теодори Марії, у селі Білявинці. Рід, з якого походила дівчина був старовинного шляхетського походження. Колись родина співачки використовували герб Сас, до якого належала більша частина української шляхти Галичини.
Ще змалечку Соломія встигла кілька разів змінити своє місце проживання, спочатку перебувала в Осівцям, через деякий час мешкала в Старих Петликівцях, потім у селі Тисові. Остаточно сім’я Крушельницьких зупинилася у Білій, що неподалік Тернополя, і відтоді вже нікуди не переїжджала. Окрім Соломії, у сім’ї було ще троє дітей: Антін, Емілія та Ганна. Що цікаво, усі вони в пов’язали своє життя із музикою.
Ще змалечку дівчина виявляла неабиякий інтерес до музичного мистецтва, про це згадувала її знайома Марія Цибульська. Вечорами майбутня артистка співала разом із іншими дівчатами у гурті. Голос Соломії був настільки потужним та унікальним, що відрізнявся від усіх. Від селян їй вдалося перейняти любов до українських народних пісень, яких дівчина знала чимало.
У Тернополі Соломія вирішила надалі розвиватися у музичній сфері, тому вступила до школи товариства “Приятелі музики”. У Тернопільській першій гімназії, в якій майбутня співачка складала іспити екстерном, вдалося зблизитися із музичним гуртом, який діяв в цьому навчальному закладі. Перший прилюдний виступ Соломії відбувся у 1882 році на концерті, який був присвячений Шевченку. Там дівчина співала у хорі товариства, яке діяло на Галичині – “Руська бесіда”. Цю подію можна вважати початком у її професійній кар’єрі. Тоді ж Соломія вперше познайомилася з театральним мистецтвом, адже у Тернополі в той час влаштовували різноманітні вистави у драмтеатрі, час від часу навіть виступав львівський театр товариства “Руська бесіда”.
Тернопіль став лише першою сходинкою у кар’єрі Соломії Крушельницької, наступна зупинка- Львів. З 1981 року дівчина навчалася у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства, де її здібності високо оцінило керівництво закладу. Учителем співу Соломії був знаний польський оперний співак Валерій Висоцький, якому завдяки своєму професіоналізму вдалося виховати не одне покоління українських та польських співаків. Навчаючись у консерваторії, Крушельницька виступила на своєму першому сольному концерті. Тоді вона виконала основну партію композитора Г.Ф. Генделя в ораторії “Месія”, а згодом М. Лисенка “Нащо мені чорні брови”. Завдяки чудовому голосу, виконанню та харизмі, у Крушельницької почали з’являтися перші шанувальники.
Вперше оперний дебют співачки відбувся у 1983 році у Львівському міському театрі Скарбка. Там Соломія виконала партію Леонори в опері італійського композитора Гаетано Доніцетті “Фаворитка”. Цей виступ, як і наступний в ролі Сантуції у опері П. Масканьї “Сільській честі”, увінчалися успіхом.
Відтоді Соломія Крушельницька вже була відома у Львові та поза його межами. Вона отримала навіть запрошення від польського Львівського оперного театру, проте у пропозиції відмовила. Після блискучого взлету, своє музичне обдарування Соломія поїхала вдосконалювати до сонячної Італії. Там її вчителями були найкращі з найкращих: професор Конті, який спеціалізувався по міміці й драматичній грі та Фауст Креспі. Вдосконалити свою майстерність Соломії допомогли й регулярні виступи на сценах, де вона виконувала арії з опер “Фауста”, “Африканки”, Єврейки” тощо. З Італії співачка приїжджає до Львова, де регулярно з’являється на сценах і завойовує ще більше глядацької симпатії.
Музична кар’єра Соломії Крушельницької
Друга половина XIX століття вважається найуспішнішою в кар’єрі Соломії Крушельницької. Її тріумфальні виступи на сцені відбуваються в Італії, Австрії, Єгипті та Франції. У Польщі, перебуваючи на краківських та варшавських сценах, Соломії вдалося завоювати симпатію серед місцевого населення.
У 1910 році Крушельницька одружилася з відомим адвокатом Чезаре Річчоні в одному із храмів Аргентини міста Буенос-Айреса. Із ним познайомилася перебуваючи на гастролях у Південній Америці. Молоде подружжя оселилося в Італії в місті В’яреджо, у віллі “Саломеа”. Рівно через 10 років перебуваючи на вершині світової слави, Крушельницька залишає сцену. Свій останній виступ артистка провела в одному італійському містечку, де виконала найулюбленіші опери. Після цього займалася камерною концертною діяльністю. З 1894 по 1913 рік виступала на Тернопільщині, Львівщині та в Чернівцях. Останній гастрольний концерт відбувся в 1929 році у Римі.
Під час Другої Світової війни співачку застали бойові дії в Україні. У цей період Соломія дуже бідувала, і щоб хоч якось вижити, давала приватні уроки музики. У 1939 році СРСР націоналізували будинок артистки, залишивши їй лише чотирикімнатну квартиру. У Радянській Україні Крушельницька тривалий час викладала музику, і разом із тим, очікувала на радянське громадянство, яке тривалий не могла отримати. Передавши у власність Радянського Союзу свій маєток в Італії, співачці нарешті дали дозвіл на отримання громадянства. Проживаючи у радянській Україні, Соломії Крушельницькій було присвоєно звання Заслуженого діяча СРСР.
У літні роки артистка мала серйозні проблеми зі здоров’ям, тривалий час хворіла невиліковною хворобою раком горла. Померла у 1952 році, а похована була у Львові на Личаківському кладовищі.
Соломія Крушельницька та її гастролі в Польщі
До Варшави Соломія Крушельницька приїхала у 1898 році, на запрошення дирекції Великого театру і пробула там 4 сезони. Цей період вважається найуспішнішим у Варшавській опері. Серед польської публіки артистці вдалося надто швидко здобути прихильність. Вирізняється, насамперед, блискуче виконання партій в операх “”Галька” і “Графиня” польського композитора М.Монюшка. Що цікаво, у той час поляки боролися з засадами італійської опери й намагалися модернізувати театр. До цього долучилася й Соломія Крушельницька, яка у короткий час стала однієї із полонізаторів театрального мистецтва у Речі Посполитій. У Варшаві Крушельницька близько 76 разів виконувала роль Графині, і на думку критиків, ніхто так не впорався із цією роллю як Соломія.
В історію польського театру артистці вдалося потрапити завдяки ролі головної героїні “Гальки”. Після блискавичних виступів, співачка завжди отримувала голосні оплески та багато квітів. А після одного із таких концертів, польська публіка припіднесла Соломії лавровий вінок, який був виконаний із срібла та прикрашений золотими бруньками. На варшавській сцені Крушельницька співала в “Валькірії”, “Аїді”, “Джоконді”, “Демоні” та інших. Проте згодом, країною почали ширитися плітки про “зіталійщену” співачку, яка погордо ставилася до польської культури. Це отруювало життя жінки, після чого вона була змушена покинути країну.
Гастролі оперної співачки на американському континенті
Соломію Крушельницьку можна сміливо назвати “праматірю” в колі представників вокального мистецтва серед західної діаспори. У 1987 році співачка виступала на американському континенті аж до 1928 році. У перший період оперної діяльності гастролі по Південній Америці тривали близько п’яти місяців, а відвідати вдалося Чилі, Сантьяго, Бергамо. Сім театральних сезонів тривали в Буенос-Айрес. Під час камерного періоду творчості Крушельницької, їй вдалося виступити на сцені в Аргентині, Нью-Йорку, Чикаго, Ріо-де-Жанейро та Буенос-Айрес.
Перший виступ відбувся у 1987 році в складі італійської трупи в Чикаго. Тоді вона брала участь у прем’єрі опери “Аїда” Дж. Верді. У Буенос-Айресі Соломія виконала головну партію в опері “Валлі”, проте справжній успіх її принесло виконання ролі Брунгільди у “Валькірії” Р. Вагнера. Крушельницька до кожної із своїх ролей ставилася дуже серйозно, мабуть завдяки цьому їй вдалося здобути таке широке коло шанувальників. Перебуваючи в “Новому Світі”, Соломії вдалося поспівпрацювати з багатьма відомими виконавцями того часу.
Серед партнерів на сцені, з якими працювала Крушельницька були: Жаном Димитреску, Кремоніні, Росселіні, Кастеляно та інші. Незважаючи на гастролі в країнах Європи та Америки, Соломія завжди пропагувала українські пісні. Після смерті співачки, на американському континенті було перевидано платівки із записом голосу Крушельницької. Цікавим є те, що уродженці Тернопільщини у 1910 році було доручено виконувати гімн з нагоди 100-річного ювілею Аргентини. Це лише підкреслює те, що Соломію Крушельницьку глибоко шанували й визнавали за межами України.