Нобелівська премія у галузі літератури є найпрестижнішою міжнародною літературною нагородою в світі. Вона вручається з 1901 року. За заповітом шведського хіміка і винахідника Альфреда Нобеля, премію повинна отримати та людина, що створила найкращі роботи в напрямку ідеалізму, пише ternopilski.info.
Ймовірно, за це Шмуеля Йосефа Агнона, єврейського письменника з Галичини, у 1966 році було відзначено найвищою нагородою в галузі літератури.
Шмуель Йосеф Галеві Чачкес – уродженець Бучача
Єврейський письменник Шмуель Йосеф Галеві Чачкес, відомий як Шмуель Йосеф Агнон, народився 8 серпня 1887 року в містечку Бучач, Бучацького повіту, частини Австро-Угорської імперії. Нині це Чортківський район, Тернопільська область.
Його батько був рабином (духовним лідером громади) у Чорткові, знався на єврейській релігійній літературі. Працював ремісником. Мати, ймовірно, за національність теж була єврейкою.
Змалечку велика увага приділялась освіті Агнона. У досить юному віці вільно розмовляв на декількох мовах. Відвідував хедер, єврейську релігійну початкову школу, в якій навчалися виключно хлопчики.
Вивчав Тору – першу частину Танаху і Талмуд – великий кодекс релігійно-юридичних правил життя євреїв. Захоплювався літературою. У 16 років з’явилися перші публікації в декількох часописах Бучача, Львова та Коломиї мовою їдиш.
В еміграції
У 1906 році Шмуель Йосеф Галеві Чачкес покинув Тернопільщину і переїхав до Львова, де деякий працював у гебейській пресі. Аби уникнути військової служби, через рік юнак емігрував до Палестини. Займався написанням власних творів, зокрема, опублікував повість “Покинуті дружини”. У 1909 році з’явився літературний псевдонім – Агнон. Його вперше було використано до твору “Кинуті дружини”.
На європейський континент повернувся у 1912 році. Деякий час проживав у Берліні та Гамбурзі, де продовжив писати, вивчати твори світових класиків. На життя заробляв читаючи лекції з єврейської літератури й викладаючи приватні уроки. У Німеччині молодий письменник знайшов собі мецената, комерсанта Шломо Залмана Шокена, який сприяв появі низки творів Агнона.
У 20-х роках Шмуель Йосеф Галеві Чачкес вже був досить відомим письменником. У міжвоєнні роки мешкав у Палестині. Багато публікувався. Його твори стали яскравою демонстрацією любові до рідного міста Бучача і людей з Тернопільщини. Перебуваючи в іншій країні, Шмуель Йосеф Агнон не забував про місце, де народився і виріс. У 1930 році він востаннє у своєму житті відвідав Бучач, а також інші міста й містечка на Заході України, з якими був частково пов’язаний.
В останні роки життя слава прийшла до єврейського письменника Шмуеля Йосефа Агнона. У 1966 році він став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Його глибоке оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими мотивами, було високо оцінене критиками.
Окрім Нобелівської премії, був відзначений й іншими, не менш престижними нагородами. Все ж таки, світове визнання до Агнона прийшло запізно. Через 4 роки після отримання Нобелівської премії письменник помер. Похований на цвинтарі, що на Оливковій горі, одному з історичних пагорбів Єрусалима.
На честь земляка у Бучачі було найменовано вулицю і встановлено пам’ятник. Таблиця з барельєфом обличчя єврейського письменника прикрасила вхід до “АРТ-дворику”.
Про що писав Шмуель Йосеф Агнон?
Американський критик Роберт Альберт високо оцінив талант і майстерність єврейського письменника. Відзначив, що він протягом всього життя не втрачав зв’язку з давньою минувшиною, заторкнув у своїх творах чимало складних аспектів.
Так як світогляд письменника формувався на перетині кількох культур, це залишило помітний слід і на його творчості.
Шмуель Йосеф Агнон написав і опублікував близько 70-ти творів різного жанру. Найвизначнішим є двотомний роман “Весільний балдахин”, виданий у 1981 році . У ньому розповідається про пригоди бідного хасида в Галичині.
Цікаво, що українська тематика відображена у багатьох текстах Агнона. Любов до України, зокрема, Тернопілля, єврейський письменник проніс крізь творчість. У “Танку смерті” висвітлені реальні події із життя єврейської громади одного непересічного містечка на Галичині.
Єврейська культура сприятливо переплітається з українською у творах Шмуеля Йосефа Агнона, передусім, в “Простій історії”, “Виданні заміж”, “На морській глибині” та інших.