Патріот Тернополя, просвітник, меценат та критик хасидизму так би назвали Йосефа Перля сьогодні. Він народився в місті над Серетом у Королівстві Галичини та Володимирії на межі трьох держав і двох епох. Справа в тому, що Річ Посполита в цей час відчутно ослабла і її безжально ділили сусіди, а Австрійська імперія та Росія сильнішали, а тому одна епоха закінчувалась, а інша починалась. Активність Перля, кроки по просвітництву єврейського населення Галичини, критика хасидського напряму юдаїзму, публіцистичні твори на релігійну та сатиричну тематику та слідування лозунгу Гаскали: «Будь Жидом вдома, а Людиною – поза домом» відіграли важливу роль в розвитку міста і єврейського населення краю. А тому детальніше про видатного єврейського просвітника, тернополянина і благодійника Йосефа Перля розповість видання ternopilski.info.
Народження Й. Перля
Як розповідає в статті Марічка Юрчак Йосеф Перль народився в Тернополі в 1773 р. Цей час був непростий, адже відбувалися значні зміни в Європі. Річ Посполита – сильна держава 15-17 ст. була ослаблена внутрішніми чварами шляхти, потужною українською революцією середини 17 ст., козацькими повстаннями та війнами з агресивними сусідами: Пруссією, Австрією, Росією й Османською імперією. А тому в 1773 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої Пруссією, Австрією, Росією. За умовами поділу поляки втратили на користь Австрії Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств. Загалом територію 83 тис. км² з 2 650 тис. мешканців.
А отже Перль мав народитися в Польському королівстві, але так склалось, що народився в Австрійській імперії. Але на долі майбутнього просвітника – це мало відбилося, адже він був із заможної родини. Його батько Тодрос, був заможним купцем. А тому з дитячого віку Йосеф вивчав Тору та Талмуд, як і всі єврейські діти в той час. Детальніше про єврейське населення Тернополя і Галичини в цей час читайте тут і тут.
Навчання
В 14 років Йосеф Перль одружився, але продовжував жити з батьками і багато часу приділяв навчанню. Він почав вивчати каббалу (духовне містично-філософське вчення юдаїзму з вираженими елементами містики і магії), а пізніше також хасидизм.
Його батько був проти вивчення і вірування в хасидизм, а тому намагався знайти сину інше заняття. З цією метою він почав залучати його до комерційних справ. А тому син багато їздив в різні міста Галичини і за її межі, і там він почав пізнавати Гаскалу єврейське просвітництво. Він багато подорожував Європою, вивчав її культуру, спосіб життя людей. Із Заходу завозив багато модних товарів, мав широкі комерційні зв’язки, сприяв, щоб у Тернополі запроваджували європейський стиль життя і новітні освітні впливи.
Спочатку він читав твори ізраїльських мудреців, раціоналістів середньовіччя, а також вивчав Біблію та граматику івриту. У 1801 році він приїхав до міста Броди, де зустрів освіченого чоловіка на ім’я Дов Гінзбург, який став його вчителем і провідником в освіті. Згодом він познайомився також із керівниками освіти в Галичині Широм, Ранаком, Іцхаком Артером, Рівалом та іншими, увійшов у світ Гаскали, вивчив німецьку мову та почав читати літературу іноземними мовами.
Діяльність на благо міста та його населення
Чим більш освіченим він ставав, тим більш лютим противником хасидів він став і почав боротися з хасидами, хоча продовжував дотримуватися юдейських заповідей усі свої дні. У 1809 році, коли Тернопіль був окупований Російською імперією (детальніше про це тут), він почав готуватися до відкриття в місті сучасної єврейської школи, але у 1812 р. заснував у Тернополі першу єврейську друкарню, в якій випускав релігійну літературу, а також укладав календарі, в яких містилися не лише переліки свят різних віровизнань, а й астрономічні відомості, різні виховні житейські оповідки. Йосеф Перль став завзятим бібліофілом, писав і видавав праці з релігійно-етичних проблем, зокрема граматику єврейської мови для учнів своєї школи, яку відкрив в 1813 р. у своєму приватному будинку. Перль побудував для неї спеціальну будівлю, в якій також були синагога і велика бібліотека.
У 1815 році після Віденського конгресу Тернопіль знову було передано австрійцям, а через рік Перль отримав від російської влади спеціальну медаль за свою працю. В 1821 році він також отримав медаль від австрійської влади. Оцінка, яку він отримав від російської та австрійської влади, допомогла йому в його подальших діях і дала йому схвалення його освічених колег, а з іншого боку викликала ненависть хасидів, проти яких він виступав.
Він багато зробив, щоб допомогти вихованню освічених та інтелігентних єврейських купців і ремісників, був щедрим меценатом, заснував фундацію свого імені, щоб навчати здібну молодь. У школі Перль також навчав учнів практичним ремеслам і «корисним» професіям, і він був зразком для багатьох освітніх шкіл, що виникли в містах Польщі та Східної Європи в наступному поколінні – наприклад, школа, яку він заснував в Одесі у 1829 році в Бецалеля Стерна, який сам навчався в школі Перла.
У 1819 р. Йозеф Перль заснував реформістську синагогу.
У 1820 році школа в Тернополі стала державною гімназією, і Перль був призначений її директором від імені австрійського уряду. Поміркований підхід Перля до освіти, за якого він керував школою, викликала проти нього опозицію з обох сторін: радикально налаштована освіта в Бродах і Тернополі обурювалася, що він не запровадив радикальних реформ у школі та синагозі; і навпаки, традиціоналісти, і зокрема хасиди, щодо яких Перль вже був відомий своїми діями проти них, виступали проти просвітництва та навчання в школі, проповідей німецькою мовою, яку він ніс у синагозі. Податки, накладені урядом на євреїв для фінансування школи, також посилили опозицію з боку ультра ортодоксальних євреїв Тернополя.
1-3 жовтня 1823 р. цісар Австрії Франц Йозеф І відвідав нову гімназію і залишився задоволеним її успіхами. Цісар ознайомився з помешканнями, в яких проводилися заняття, і звелів збудувати окремий будинок на рові, засипаному землею на вул. Валовій. Право на будівництво виборов Йозеф Перль, який зобов’язався звести його за 24 350 зл. рин.
У 1830 році Перл поїхав до Відня, щоб пролобіювати там дозвіл австрійським євреям, у тому числі галицьким, вивчати фармацевтику, тобто бути аптекарями. Він не отримав бажаного, але влада дозволила його синові Міхалу Перлю опанувати цю професію та відкрити аптеку в Тернополі. Протягом багатьох років і боротьби хасидів проти Перла, хасиди бойкотували аптеку, вважаючи за краще звернутися до неєврейського фармацевта.
Перль і доноси на євреїв
Перль не уникав залучення влади до своєї боротьби з хасидами, хоча в його часи доноси єврея на єврея вважалися особливо огидним соціальним гріхом. Час від часу він надіслав до уряду доповідні записки щодо поширення хасидського руху в польських воєводствах, пропонував шляхи боротьби з ним.
Але у 1827 році Перль написав губернатору Тернопільського округу з проханням допомогти йому вжити заходів проти хасидів, і навіть конкретно згадав ім’я рабина Цві Гірша Айхенштайна, рабина Жидачева, як особи, якій слід заборонити відвідувати цю територію.
У 1838 р. він написав меморандум до уряду проти Р. Ізраїля з Рожина, якого він називає «Серолча», у зв’язку зі справою про вбивство двох інформаторів, до якої був причетний Рожина. Записки та пропозиції Перла часто призводили до постанов і переслідувань хасидів у Галичині. Проте австрійська влада заборонила Перлю друкувати деякі його листи, щоб не викликати заворушень серед послідовників, а деякі його книги були надруковані лише з багаторічною затримкою.
У 1838 році Перл запропонував губернатору округу призначити свого освіченого друга та мудру людину Шлому Єгуду Раппопорта рабином громади в Тернополі. Губернатор погодив це і останній став крайсрабином Тарнополя, та вже за рік залишив це пост аби стати рабином Праги. Однак призначення друга Перля не сподобалося хасидам і більш традиційним елементам громади. Розпочався публічний скандал, і Перль і Раппопорт стикалися з неодноразовими атаками, включаючи публікацію пашковилів (це настінний плакат або оголошення, войовниче повідомлення щодо якоїсь ідеї чи особи) і видачу бойкотів (покаранням за бойкот у юдаїзмі є видалення людини з публіки).
Перль, зі свого боку, звернувся до губернатора з проханням закрити дві синагоги в місті, які були центром протистояння проти його позиції. Того ж року Перль захворів і на кілька місяців поїхав до Львова , щоб відновитися. Потім повернувся до Тернопіль і помер там 1 жовтня 1839 року. На його похороні були присутні багато освічених людей, а також християнські урядовці, а з іншого боку, противники, хасиди, за деякими свідченнями, танцювали на його могилі. Його син Міхал Перель змінив його на чолі навчальних закладів, якими він керував. У 1873 р. в школі Перля навчалося близько 700 учнів. Його син був бездітним і тому все майно, яке зібрав (бл. 300 000 зл. рин.), передав бідним тернополянам.
Зараз на місці поховання Йозефа Перля та багатьох інших євреїв стоїть архітектурний «пам’ятник» добі сталінізму – «будинок на сходах», що по вулиці Острозького. Вже й не видно вулиці Перля, яка раніше пролягала від місця, де зараз управління пенсійного фонду, паралельно сучасному майдану Волі до сучасної вул. Йосифа Сліпого. На ній проживали переважно євреї (понад 80%). Вона була центром культурного і торгового життя євреїв.
Деякі зразки творчості Перля
Антихасидські сатиричні твори Перля мають велике значення в кількох аспектах. По-перше, вони є віхою в єврейській сатиричній літературі і були взірцем для кількох авторів після нього. По-друге, між рядками сатири та пародії є цінні документи про хасидський світ у часі та місці Перля. І по-третє, особлива єврейська мова, якою він користувався, оформилася як мальовнича та соковита мова, багата на виразність і дуже точна.
Коли він писав, то частково використовував псевдонім Яків Обадія або Овадія бен Петахія. Початок його літературної діяльності був німецькою мовою у брошурі, яку він написав анонімно в 1816 році і називався Über das Wesen der Sekte Chassidim, aus ihren eigenen Werken gezogen (нім.: «Про сутність секти хасидів, згідно з їхніми власними словами). Тут докладно описав недоліки, які він знайшов у хасидизмі, і шкоду, яку він завдає, на його думку.
У 1819 році він опублікував свою сатиричну книгу «Мегала Теміріні». Сатира й насмішка Перла в «Мегала Теміріні» такі дотепні й гострі, що прихильники хасидизму Галичини спочатку не зрозуміли, що книжка перед ними – сатирична підробка, і почали поширювати її між собою. І лише пізніше вони зрозуміли обман і почали ганятися за примірниками книги та спалювати їх. Освічені люди отримували від книги величезне задоволення і навіть писали до неї імітації та продовження.
Бібліотека Перля
У бібліотеці, яку Перль створив біля своєї школи в Тернополі, була велика колекція книг, яка на момент його смерті оцінювалася приблизно в 8000 книг. Окрім цього, Перель зібрав багато рукописів людей Гаскали свого часу, в тому числі, наприклад, Менделя Лаппіна та Іцхака бар Левінсона, свої власні рукописи, а також листи, які він мав з освіченими людьми свого часу. Після його смерті був складений каталог бібліотеки і навіть була спроба розширити його, але через кілька років він був покинутий, замкнений і покинутий. Свідоцтва часів Першої світової війни розповідають про занедбаність і безлад у бібліотеці та про пошкоджені та втрачені книги. У 1920-х і 1930-х роках бібліотеку почали відвідувати дослідники, а потім почалися спроби відновити та зберегти бібліотеку. У 1938 році Симха Кац, який народився в Тернополі та був співробітником Національної бібліотеки в Єрусалимі, привіз до Національної бібліотеки Ізраїлю велику кількість творів, які залишилися в бібліотеці. Сьогодні архів Йосефа Перля доступний у Національній бібліотеці цієї країни.