Голлівудського актора Джека Паланса знає чи не весь світ. У 1992 році за роль другого плану в однойменній комедії про ковбоїв “Міські Піжони” американський актор українського походження отримав “Оскар”, щоправда через 40 років після дебюту. Гордість в той момент охопила мільйони українців з усього світу, адже актор походив зі звичайної української сім’ї з Тернопільської області, яка емігрувала в США ще до народження легенди. Далі на ternopilski.
Еміграції до США та злидні
Майбутній кіноактор з’явився на світ 18 лютого 1919 року в містечку Латімер-Майнз, Пенсильванії, США. Батьки ще до народження хлопчика вимушено емігрували до Америки з України в пошуку кращої долі. Батько походив зі селища Іване-Золоте, сучасного Чортківського району, а мати – зі Львівщини, із збіднілої польської шляхти. Джек, справжнє ім’я Володимир, став третьою дитиною у сім’ї.
Емігрувавши до США, батьки Володимира (Джека) все ще продовжували потерпати від злиднів. Іван Палагнюк, батько хлопчика працював шахтарем 39 років у Хейзл-Тауншіп, неподалік Латімер-Майнз. Мати турбувалася про дітей та дбала за хатніми справами. Трохи змужнівши, Володимир, середульший син також деякий час працював на шахті разом із батьком.
Та невдовзі, у 1955 році Іван Палагнюк помирає від раку легень. Родина Палагнюків-Грам‘яків залишилася сам на сам із своїми проблемами. Юнак мріяв вирватися із злиднів. І в цьому йому допоміг спорт.
Спортивна кар’єра Джека Браццо
Ще будучи у підлітковому віці, Володимир розпочав тренування на боксера. Йому дозволяла це зробити статура. Наприкінці 30-х років ХХ століття розпочинає кар’єру професійного боксера. Так зникає Володимир, а з’являється Джек Браццо. Досить швидко син українських емігрантів досягає значних успіхів у важкій ваговій категорії. Свого часу він навіть б’є рекорд. Під час одного зі змагань він отримав серйозну травму, що призвела до довічної хрипоти голосу.
Молодий хлопець виграв внутрішній футбольний чемпіонат університету Північної Кароліни. Це дозволило йому вступити у професійний спорт. Та пробувши у ньому близько 2-х років зрозумів, що опинився “біля розбитого корита”. На початку Другої Світової війни Джек Браццо завершив боксерську кар’єру.
Володимир Палагнюк стає учасником Другої Світової війни
Після недовготривалої кар’єри у професійному спорті, Джек вступив до Військово-повітряних сил США. Під час одного з тренувальних польотів, над британськими землями, його бомбардувальник “Consolidated B-24 Liberator”, яким керував чоловік, раптово загорівся. В авіакатастрофі колишній спортсмен Джек Браццо отримав серйозні опіки обличчя, рятувавшись на парашуті.
Він пройшов десятки пластичних операцій. Хірургам таки вдалося забрати дефекти зі шкіри авіатора, втім лице Джека повністю змінилося. У нього з’явилися нові риси: глибоко посаджені очі та виразні вилиці. Після операцій і тривалого лікування, Володимир Палагнюк ще брав участь у воєнних подіях 1944 року.
Після завершення війни, він скористався пільгами ветеранів і вступив до Стенфордського університету, спочатку на факультет журналістики, а згодом перевівся на факультет акторського мистецтва. Так розпочинається зовсім новий шлях для колишнього шахтаря й авіатора Другої Світової.
Володимир вирішив повністю посвятити своє життя акторському мистецтву. Проте ще навчаючись в університеті, був змушений працювати на різних роботах, не пов’язаних з майбутньою професією: у ресторані кухарем, охоронцем, рятувальником, і навіть фотомоделлю.
Становлення Джека Паланса як професійного актора
Перші акторські кроки розпочалися у театральному аматорському гурту. Отриманий шрам на лиці, був не лише нагадуванням про ті страшні події в житті Володимира Палагнюка, але й стали його своєрідною “родзинкою” у багатьох кінофільмах. Перша серйозну роботу отримав на Бродвеї. Грав у виставі за відомою п’єсою Т.Вільямса “Трамвай Бажання” разом із американським актором театру і кіно Марлоном Брандо, а також у “В’язниці”, “Тимчасовий острів” тощо.
Кілька успішно зіграних ролей і Володимир Палагнюк вирішує змінити своє ім’я на Волтер Джек Паланс. Його артистичний псевдонім виявився похідним від оригінального прізвища Палагнюк.
У 1949 році Джек Паланс дебютував на американському телебаченні. Його кар’єра пішла стрімко вгору. Фільм режисера Еліа Казана, що вийшов на екрани через рік, “Паніка на вулиці” став ключовим у подальшій акторській кар’єрі американського актора, хоч він і не зіграв основну роль. Другою стрічкою стала драма режисера Льюїса Майлстоуна “Палаци Монтесуми”. Початківець-актор блискуче впорався з роллю Піджена Лейна.
Українець одразу запав у душу американському суспільству. Та насправді не за зовнішність його полюбили. Саме акторська майстерність справила таке велике враження на спільноту та навіть провідних кінокритиків тих часів. Його обличчя зі шрамом і хриплий голос стали у пригоді в акторській кар’єрі. Після зйомок третьої стрічки “Раптовий страх”, Джека Паланса вперше було номіновано на премію “Оскар”. Про такий бурхливий розвиток акторської кар’єри годі було й мріяти.
У своїй акторській кар’єрі Джек Паланс дуже мало зіграв позитивних персонажів. Його дещо “грубі” риси обличчя на думку режисерів чудово “вписувалися” у ролі негідників. Та сам Джек Паланс дуже шкодував про те, що у більшості грав негативних персонажів. У реальному житті, про актора відгукувалися як добру і позитивну людину, він був освіченим, знав шість мов: українську, російську, французьку, англійську, іспанську та італійську.
У 1953 році українця знову номінували на премію “Оскар” за блискучу роль найманого стрільця Джека Уілсона, яку зіграв у вестерні “Шейн”. Варто зазначити, що саме ця стрічка входить у ТОП найкращих вестернів усіх часів. Та багато цих фільмів для українців зараз можуть бути невідомими, адже це одні із перших кінокартин, у яких зіграв Паланс.
Ви можете його впізнати в обличчя у фільмі “Бетмен” або “Дракула”. Дуже скоро Джек Паланс перетворився на кінозірку світового рівня. Його запрошували зніматися не лише у Сполучених Штатах Америки, але й у Франції, Італії, Великобританії та інших країнах Європи. На ці пропозиції актор з радістю погоджувався. Він зіграв у “Монголах” 1961 року, “Варавва” 1961 року, “Нічній поїздці до Мілану” 1962 року та інших фільмах.
До США, після успіху у Європі, Джек Паланс повернувся справжньою зіркою. Він продовжує зніматися у численних американських стрічках. Вони не були такими цікавими як європейські, але серед них варто виділити кілька робіт: “Че” 1969 року, “Дракула Брема Стокера” 1973 року, “Бетмен” 1989 року, “Острів скарбів” 1999 року тощо. Останньою стала “Back When We Were Grownups” 2004 року.
Американський актор українського походження отримує “Оскар”
За свою тривалу акторську кар’єру, Джека Паланса неодноразово записували у номінанти премії “Оскар”. І він таки її отримав. Проте аж через 40 років після першої номінації за роль ковбоя у кінострічці “Міські Піжони”. “Оскар” Джеку Паланса вручили за найкращу чоловічу роль другого плану. Ця знакова подія відбулася 30 березня 1992 року.
Під час церемонії 72-річний актор усіх приголомшив. Він просто на сцені, під час вручення нагороди віджимався на одній руці. Це викликало бурю оплесків у присутніх. Цим він показав, що ще у такому віці має прекрасну фізичну підготовку. Після цього Джек Паланс зіграв ще у декількох фільмах.
Джек Паланс і Україна
У 1996 році Джек Паланс вперше прибув до України. Він захоплювався історією своєї історичної Батьківщини, знав рідну мову, якої навчили його батьки та поважав культуру. Він навіть мріяв зіграти в українському фільмі, у ролі Тараса Бульби або Івана Мазепи.
Джерело: фото www.gettyimages.com
Свого часу росія намагалася вручити Паланс звання народного артиста. Проте на самій церемонії нагородження, Джек Паланс заявив, що він українець, а не росіян, і нічого спільного з росією, а тим паче кіно він не має. Це відбулося у квітні 2004 року на тижні “Російських ночей” у Лос-Анджелесі.