Його називали одним із найграндіозніших фестивалів на Тернопільщині. Він зарекомендував себе як фестиваль, у якого є душа. “Рурисько” сколихнув Бережани, всю Тернопільську область, а слава про нього вийшла далеко за її межі. Від початку створення про нього писали багато видань, а учасниками були як відомі зірки, так і ті, для кого успішна кар’єра лише починалась. У спекотні липневі дні чи не все місто збиралось в урочищі, на честь якого й названо фестиваль, а ті, хто вирішив залишитись вдома, мимоволі ставали свідками загальної ейфорії. “Рурисько” став яскравим спалахом, який зараз є лише спогадом, пише сайт ternopilski.info. Проте цей спогад вартий того, щоб про нього говорили.
Локація
Бережанщина має багато мальовничих місцин, які відвідують містяни та якими захоплюються гості міста. На околиці Бережан вдало розташувалась ще одна локація, яка й стала домівкою для фестивалю. Урочище “Рурисько” вражає своїми схилами, рівнинами та низовинами. Тут є все: і мальовничі пагорби, і ліс, став та джерело, а, найголовніше, місце, яке прийняло безліч прихильників музики та фестивальних активностей. Локація дивує не лише своїми красотами, але й багатою історією, що додала фестивалю містичності та особливого шарму. А отримало місце таку назву від слова “рури”, що означає “дерев’яні труби”. Саме ними у XVI столітті надходила вода з джерела до Бережан. Проте існує ще й легенда, що в урочищі відпочивав князь Рюрик, і тому місце отримало таку назву. Хай там що, але місце для фестивалю вибрали ідеальне. У ньому на деякий час поєдналась міська метушня фестивальників та гармонія природи. Урочище є популярним місцем для прогулянок та відпочинку, а взимку, коли сніжить, тут немає відбою від лижників та дітей, які катаються на санях. Фестиваль назвали так само як і місцевість, щоб заявити про Бережани у фестивальному світі. Цікаво те, що спершу фестиваль мав називатись “На сіні”, що є також цікавим найменуванням, проте кращої назви ніж є уже і не вигадаєш.
Фестивальна хроніка
“Рурисько” гучно заявив про себе у 2010 році, тоді це був фестиваль-початківець з великими амбіціями та планами. І їх вдалось втілити у життя. Спершу фестиваль представляв себе у напрямку етно, а згодом перейшов в нішу альтернативної музики. Хоч напрямки змінювались, але фестиваль поєднував у собі стільки активностей та ідей, що його можна було представляти у декількох нішах одночасно. “Рурисько” був дводенним фестивалем, який заряджав своєю енергією місто у липневі дні. Вперше, у 2010 році, квиток на один день коштував 30 гривень, а на два дні – 50. Тоді фестиваль пройшов 9-10 липня. Це був початок драйвової історії, до якої долучилось багато музикантів, авторів, митців та інших творчих особистостей. Сцена фестивалю відкрилась для багатьох гуртів, які тільки починали свій шлях, проте були й хедлайнери. Гостям пропонувались виступи етнічних колективів району, конкурси, розваги, дискотека та, звичайно ж, перфоманси запрошених гуртів. У ті ж дні, 9 та 10 липня, пройшов фестиваль і наступного року. Масштаби події помітно зросли, та й гостей побільшало. Були і майстер-класи з боротьби, і літературні зустрічі, на які приїхали автори зі всієї України, цікавинки для дітей, показ фільмів та мистецькі вечори і те, чого всі чекали – музичний драйв, подарований незабутніми групами та музикантами. 2012 рік став затишшям перед бурею, адже того року фестивалю не було. Повернувся він уже в 2013 з грандіозною програмою. Тоді квитки у день фестивалю коштували 80 та 100 гривень, а для мешканців міста діяли знижки. Обрали для проведення 6-7 липня – містичну ніч, під час якої усі зірки зійшлись та відбулось грандіозне дійство. Ось на такій чудовій ноті і закінчилась історія фестивалю, про кінець якої тоді ще ніхто не здогадувався. Проте скільки гарних спогадів та неймовірних речей відбулось за ці роки.
Грандіозний масштаб
З року в рік масштаби фестивалю все більше вражали та було важко повірити, що це подія, яка відбувається у невеликому містечку на Тернопільщині. Фестиваль займав величезну територію урочища та мав безліч локацій. Організатори використали кожен куточок і “Рурисько” на декілька днів перетворювалось на окреме місто. Став використали для водних атракціонів, а джерельну воду для гостей, які жили на території урочища, пагорби слугували наметовим містечком для відвідувачів, а також майданчиком для сцени, зі схилу на тросі з’їжджали екстремали, а за деревами заховалась сцена для літературних зустрічей. Щороку список улюблених гуртів збільшувався, а активності ставали все яскравіші. Атмосферу створювали люди, які приїжджали у маленьке містечко, щоб виступити або ж насолодитись виступами. Для цього була створена величезна сцена, яка неймовірно виглядала посеред природних красот. На ній було місце і для запального виступу, і залаштунки для музикантів, не було лише постійного накриття. Навколо головної сцени розкинулось все різноманіття активностей: хтось смачно їв, хтось був на майстер-класах, хтось грав волейбол, хтось зачитував вірші, а хтось милувався виробами майстринь. Проте найбільший ажіотаж був саме навколо запрошених гостей, а на фестиваль тоді приїздили популярні артисти. Ведучим дійства був М’яч. Відомий ведучий та завсідник фестивалів одним із перших підтримав фестиваль та в перший же рік взявся запалювати сцену. Постійними гостями були Los Colorados, Kozak System, ВорсТ, Антитіла та багато інших гуртів. Ну а 2013 рік став по-справжньому зірковим та драйвовим. Тоді на фестиваль завітала Ірена Карпа, яка зачитала уривки зі своєї нової книги та запалила публіку епатажним виступом. В тому ж році виступав Орест Лютий зі своїми патріотичними та гумористичними піснями. У 2013 публіку вражало фаєр-шоу, яке було дійсно видовищним. Ну а оскільки це була містична купальська ніч, то й без театралізованої постанови не обійшлось. Ну а родзинкою і доказом того, що фестивальні події – це окреме життя, стало одруження на сцені. Церемонію провів ведучий фестивалю, а благословення молодятам дали запрошені зірки. Усі гості раділи за пару, куштуючи смачний коровай.
Творці
Над організацією такого фестивалю працювала велика команда натхненних, ідейних та відповідальних людей. Не легко починати нову справу, але вони на це наважились, вдосконалили та дійшли до неймовірного рівня. Організаторами фестивалю “Рурисько” була БГМО “Рідне місто”. Злагоджений механізм фестивалю працював внаслідок розподілу обов’язків та кропіткій роботі: одні відповідали за роботу з гуртами, інші за спортивні активності, а хтось створював гарний настрій гостям своїми обіймами. Кожен виконував свою роботу і в результаті механізм запрацював. Були й спільні справи, які також потребували вирішення. Так, наприклад, один з організаторів дійства – Володимир Якимів поділився, що музикантів вони обирали всі разом шляхом голосування. Перемогли ті, хто набрав найбільше балів. Якщо творчими справами команда займалась разом, то і корисними також. Урочище “Рурисько” – це мальовнича територія, яка, однак, потребує догляду. Тому, щоб зустріти майбутніх фестивальників якнайкраще та допомогти природі, волонтери щоразу прибирали територію на спільній толоці.
“Рурисько” полюбився жителям міста та був справжньою пристрастю організаторів. Він здобув багато прихильників та спонсорів, які бажали допомогти як команді, так і відвідувачам. Це була прекрасна історія, яка запам’яталась драйвовим настроєм та неймовірними емоціями.
