Лемки є етнічною групою західних українців, що населяють Волинську та Закарпатську області. А край, що називають Лемківщиною, займає західну частину Карпат, по схилах Низьких Бескидів і є найдальші висунутим і західним краєм української землі. Північна частина розташована на території сучасної Польщі, а південно-східна у межах Словаччини. Далі на ternopilski.
Їх своєрідна культура, говір, перекази і легенди, звичаї та обряди є неповторними й колоритними. У минулому столітті лемки зазнали чимало лиха від польського та радянського урядів. Їх було депортовано на північно-західні землі воєводства Польщі та Радянської України. Вони їхали в невідомість, на чужу їм землю. Багато з них загинуло у концтаборах.
Про лемків знають, про їх трагедію досі пам’ятають. На щорічний, всеукраїнський фестиваль лемківської культури, який існує вже 24 роки, до урочища «Бичова», неподалік Монастириська, що на Тернопільщині з’їжджаються лемки з усіх куточків нашої країни. Та чим насправді особливий цей фестиваль і які цікаві дійства там відбуваються?
Як зародився фестиваль «Лемківська ватра»?
Сучасні «Дзвони Лемківщини» зародилися ще у 1999 році на Тернопільщині, в селі Гутисько, на Бережанщині. Там відбулися перші 2 фестивалі під назвою «Лемківська ватра». Вже починаючи з 2001 року і до сьогодення, його проводять традиційно в урочищі «Бичова», неподалік Монастириська, у Чортківському районі.
«Лемківська ватра» стала початком «Дзвонів Лемківщини». У 1999 році, під час першого дійства, на ватряному полі спорудили сцену в карпатському стилі. Її виконали повністю з дерева. Найстаріші лемки селища Гутисько, Оленка Троян і Михайло Ілля, тоді ж запалили найбільшу ватру. До святкового дійства долучилося понад 3 тисячі краян і гостей з інших регіонів України.
У 2000 році в Гутисько проходив другий фестиваль «Лемківської ватри». Тоді ж, за сприянням місцевого населення, на ватряному полі було встановлено Пам’ятний Хрест з нагоди 55-річчя примусової депортації лемків з рідних земель.
Що цікаво, таке ж свято було започатковане ще раніше у польському селищі Ждиня. «Лемківська ватра» там існує з 1982 року. В Україні такий самий фестиваль і з такою ж назвою відбувся через 17 років після заснування його в Ждині. Ймовірно, ідея свята і його традиції пішли саме з «Лемківської ватри» у Польщі.
Як відзначали «Дзвони Лемківщини» у різні роки?
У 2001 році назву фестивалю «Лемківська ватра» було змінено на «Дзвони Лемківщини», а місце проведення перенесено до урочища «Бичова». Відтоді, щороку в серпні, це місце стає справжнісінькою Меккою. Фестиваль триває 2 дні.
Тоді ж святкування вперше відбувалося під гаслом «Цне мі ся за тобом, мій Лемківскій Краю». Та це не просто девіз. У лемків він позначає тугу за рідною землею. Його слова пронизані смутком і печаллю.
Традиційно, як і в минулі роки, ватру (вогнище) запалював найстарший із місцевого населення лемок. Вже через рік постало питання щодо надання фестивалю лемківської культури всеукраїнського значення. Таку пропозицію винесло товариство «Лемківщина». Саме з їх ініціативи було організовано всеукраїнський фестиваль лемківської культури в Монастириську. Вони сприяли й іншим регіональним фестивалям на Тернопільщині.
У 2006 році вперше, за святкування, фестиваль розпочався хіт-парадом колективів у Монастириську. А з нагоди набуття обласного статусу Монастириським обласним комунальним музеєм лемківської культури і побуту, біля будівлі відбулися урочини. З кожним роком фестиваль вдосконалювався і розширювався. До нього долучалося все більше і більше учасників. Так, вже у 2007 році на цю важливу подію приїхав Стефан Гладик, голова Об’єднання Лемків Польщі.
Через 3 роки фестиваль відвідали лемки не лише України та Польщі, але й Сербії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Молдови тощо. «Дзвони Лемківщини» набули всемасштабного характеру. Того ж року було споруджено дерев’яну дзвіницю і відкрито «Мердакову Хату».
На фестиваль злітаються, з’їжджаються і зводяться представники лемківської громади з усього світу. Здалеку і зблизька, вони всі приїжджають на «Дзвони Лемківщини», щоб вклонитися один одному.
Чому варто відвідати «Дзвони Лемківщини» та що цікавого там можна побачити?
Фестиваль традиційно розпочинається із хід-параду учасників центральною вулицею Монастириська. Простягається вздовж районного Палацу культури до Музею лемківської культури і побуту. Запалювання ватри старшим із жителів лемків теж набуло своєрідного традиційного характеру. Це дуже цікаве і зворушуюче дійство. Ватра зігріває усіх в холодну погоду, вона є символом тепла і пам’яті про Лемківщину.
Представники лемків з України, Польщі, Сербії, Молдови та інших країн, збирають щороку в Бичові та згадують свою трагічну історію. Їх оповідки зачіпають серце кожного гостя цього свята. Та «Дзвони Лемківщини» це не лише про сумне. Вшанування історії та предків є обов’язком етнічної групи. Лемки танцюють, співають і звісно, що жартують. Це їх характерна особливість.
Основна складова програми – виступи музичних гуртів, співаків, аматорських хорів тощо. З кожним роком їх кількість лише збільшується. Наприклад, у 2015 році до святкування долучилося більше 30 колективів. Приїхав навіть славнозвісний польський ансамбль «Кичера». Тут ви почуєте справжню лемківську музику. Її вам подарують лемківський хор «Яворина», що виступає завжди першим за традицією та окремі виконавці.
А як без тематичних виставок? Учасникам фестивалю, це чудова можливість поринути в історію, відчути невмирущий дух спадщини, а лемкам – пригадати важливі події та ще раз їх пережити з усіма. Варті уваги містечка майстрів народних художніх промислів, виставки різьби та живопису, декоративно-ужиткового мистецтва.
Ну і звісно, найсмачніша частина святкування. Місцеві кулінари щороку демонструють свою майстерність. Вони готують автентичні страви. Секрети лемківської кухні передаються з покоління в покоління вже чимало століть. Старовинні рецепти, секрети приготування тієї чи іншої страви успадковують жінки. Ними щедро діляться на «Дзвонах Лемківщини» справжні господині. Вони розповідають гостям про особливість лемківської кухні, цікаві страви, частуючи при цьому справжніми кулінарними мистецтвами.
Для дітей тут також організовано різноманітні забави: різноманітні атракціони, невеличка дитяча ватрочка. Молодіжна забава у вечорі першого дня, розпочинається близько 21:00-23:00 і триває аж до самого ранку. Опівночі лунає святковий феєрверк.
Відвідати це свято варто кожному. Якщо ж ви хочете побачити справжніх лемків, поспілкуватися з ними або ж познайомитися детальніше з іх культурою, традиціями та мистецтвом, слід завітати на «Дзвони Лемківщини». Тут можна не лише віднайти однодумців, але й познайомитися з цікавими людьми. А ще це свято відвідують відомі політики та артисти. Завітайте на фестиваль «Дзвони Лемківщини» та самі переконайтеся у всьому вище написаному. Запевняємо, ви будете вражені пізнавши культуру етнічної групи українців.
Як відбувається закриття фестивалю?
На другий день, традиційно відбувається закриття святкування «Дзвонів Лемківщини». Зранку проходить служба біля каплички на Ватряному полі, а опісля святковий концерт. Ближче до вечора другого дня фестиваль лемківської культури урочисто закривається.
