Тернопільська музична сцена надзвичайно багата на гурти, сольних виконавців та професіоналів своєї справи. Музиканти з Тернополя завжди відзначались особливим стилем, що самі пояснювали впливом міста на творчість. Не менш цікава й історія розвитку звукозапису. А вона мала періоди злетів й падінь, однак місцеві студії звукозапису відомі своїм нішевим підходом до справи. На першому місці завжди був творчий процес, який створив чимало відомих тернопільських артистів та інших українських музикантів. Тож час з’ясувати, де народжується музика Тернополя у цій статті на сайті ternopilski.info.
Як з’явився звукозапис у Тернополі?
Тернопіль завжди славився талановитими людьми. Тернопільські музиканти мали сцену й можливість виступати, а для поширення своєї музики використовували звукозапис. Місцеві гурти та солісти генерували чимало ідей, які прагнули демонструвати слухачам. А допомагали їм в цьому студії звукозапису. Важливу роль у розвитку місцевого звукозапису відіграло радіо. Радіостанції мали технічне обладнання, щоб, крім власних програм, записувати концерти. Хоч технології були значно простішими за сучасні студійні масштаби, однак такі записи сприяли популяризації й розвитку творчості музикантів.
Чимало колективів розвивалось у стінах тернопільських вишів. Саме тому деякі університети мали невеликі студії, де записувались музиканти й вокалісти. Власним звукозаписом могли похвалитись й культурні заклади, наприклад, драматичний театр та Палац Культури “Березіль”. Це було необхідністю для вистав, концертів й інших дійств. Так, у 1990-х роках своєю роботою прославилась студія звукозапису “Шанс”, яка діяла у “Березілі”. З 1996 до 1999 року музиканти звертались за допомогою звукорежисера Андрія Качали, який там працював. Чоловік вже тоді мав неабияк досвід і співпрацював як з місцевими артистами, так і зірками української сцени. А його робота відбувалась не лише в студії, але й під час концертів. Чимало музикантів записувались й в студії AM Studio. Її послугами користувались Віктор Павлік та Степан Гіга, Іван Попович, Оксана Пекун та інші.
На початку 2000-х у Тернополі було чимало домашніх студій. Вони ніяк не рекламували власну діяльність, проте сарафанне радіо робило свою справу. Власниками були звукорежисери та музиканти, які почали цим займатись для власного задоволення чи для запису друзів. Ну а умови були невибагливі, адже такі студії зазвичай облаштовували у квартирах чи приватних будинках. У 2010-х найвідомішою студією була домашня студія звукозапису Вадима Возняка. Чоловік професійно займався звукозаписом й створив відповідний простір для місцевих музикантів. Студія розташовувалась за містом, тож артисти кумедно її називали хутором. Проте це був ідеальний простір для творчості, адже артисти могли насолоджуватися природою й творити у будь-який час доби. Ну а єдина проблема, з якою зіткнулися тернопільські виконавці, – це відсутність повноцінного лейбла чи студії, яка б займалась звукозаписом на професійному рівні. Тож часто для реалізації великих проєктів музиканти їхали в інше місто.
Студії звукозапису, які творили музичну історію Тернополя
Великий внесок у розвиток музичної індустрії Тернополя зробила студія звукозапису “Шпиталь Рекордс”. Студію у 2013 році заснував відомий музикант – Лесик Драчук. Артист вже тоді активно гастролював та регулярно випускав музику, тож наступним кроком було створення власного проєкту. Драчук ніколи не задумувався про популяризацію студії. А це сталось природно, адже до музиканта приходило чимало колег, які знали інших музикантів, а ті розповідали про студію своїм знайомим. Саме так “Шпиталь Рекордс” здобула славу не лише у Тернополі, але й в Україні. Лесик Драчук працював над інді, роком й електронним звучанням. Такий підхід дозволив студії співпрацювати з артистами різних жанрів, які звертались за унікальним продуктом. А ще студія звукозапису відома своїми рекламними проєктами з “Алло”, “Львівською майстернею шоколаду” та іншими культурними ініціативами. Тож “Шпиталь Рекордс” дала поштовх до розвитку професійних студій та лейблів у Тернополі.
З часом тернопільські студії звукозапису перестали бути лише місцем для запису вокалу та інструментів й розширили власні можливості. Власники зрозуміли, що місцеві артисти шукають і режисерів кліпів, і продюсерів та навіть викладачів вокалу. Саме в цих галузях розвивались відомі студії звукозапису у Тернополі – Red Room Records та THE BEST. Музиканти звертались до них щодо створення кліпів, написання пісень та продюсування. А от сучасні тенденції дозволяють поєднувати студійну роботу та музичну освіту. Тож деякі школи вокалу та музики облаштовують власні студії звукозапису.
Неможливо не згадати про студію звукозапису Lux Sound, яка асоціюється з сучасним етапом розвитку музичної індустрії. І це підтверджує співпраця з Dorofeeva, Yaktak, Kalush та іншими відомими артистами. За роки розвитку звукозапису у Тернополі місцеві студії не лише зуміли вийти на всеукраїнський рівень, але й запропонували артистам повний спектр послуг. Сьогодні тернопільська студія – це простір для створення пісень, продюсування артистів, навчання початківців та роботи над кліпами.
Від ідеї до готового треку
Створення будь-якої композиції починається з ідеї. І ця ідея може з’явитись як в автора текстів, так і автора музики. Для самого Лесика Драчука джерелом натхнення є повсякденне життя та враження від рідного міста. І як каже артист, гарний куплет чи музичний ритм може прийти будь-коли, тож варто наповнювати свої будні подіями. Та точно відомо одне, універсальної формули для створення пісні немає. Деякі композиції народжуються за години, а інші довго зберігаються в нотатнику, теці комп’ютера чи пам’яті. Для музиканта головне – перетворити початкову ідею на матеріал, з яким вже можна працювати в студії.
Якщо задум почався з музичного мотиву, то до нього обов’язково підбирають текст, якщо навпаки, то текст кладеться на музику. Ритм, гармонія й мелодія – ось що важливо на цьому етапі. Лише після цього починається студійна робота, адже найперше матеріал потребує структурування. Коли ж усі компоненти вже визначені й пісня виглядає як готовий продукт, починається співпраця артиста та звукорежисера. В студії відбувається підбір вокальних й інструментальних партій та їх запис. Навіть якщо здається, що робота тут залежить від вокалістів чи музикантів, насправді важливу роль відіграє і звукорежисер. Саме він оцінює матеріал з професійного погляду і як слухач. Працівники студії допомагають вокалістам працювати над інтонацією, подачею та різними вокальними техніками. Тож трек поступово доповнюється основною вокальною доріжкою, бек-вокалом та інструментальним партіями. Ну а далі настає кропітка робота звукорежисера, який займається зведенням та мастерингом.
Кожна студія має власну спеціалізацію та досвід роботи з певними жанрами. Так, “Шпиталь Рекордс” здебільшого займається створенням інді-пісень чи електронної музики. За словами Лесика Драчука, він погоджується на співпрацю лише тоді, коли може вдосконалити матеріал артиста. Коли ж звукорежисер бачить, що запит не відповідає його спеціалізації, то радить звернутись в іншу студію звукозапису. Буває й таке, що музиканти лише записують вокал або віддають трек на мастеринг. А це звичайна практика як для виконавців, так і для студій, які орієнтовані на найкращий результат. Однак робота у студії звукозапису не закінчується створенням композиції. Для гуртів важливо, щоб студійна версія відповідала живому виконанню. І в цьому допомагають численні репетиції. Лише тоді можна сміливо презентувати композицію публіці.
Тернопільська музична сцена: гурти, музиканти та знакові записи
Впізнаваний тернопільський саунд почав формуватись ще у 1990-х завдяки місцевим гуртам. Тоді чимало музикантів мали апаратуру для запису чи навіть невелику студію звукозапису вдома. Саме тому, як казав Лесик Драчук, Тернопіль можна вважати центром бедрум попу. Однак відсутність знаного лейблу не завадила багатьох гуртам гучно заявити про себе. Так, ветеранами тернопільської сцени вважаються “Ті, що падають вгору”, “СКАЙ”, “Холодне Сонце”, Nameless. Якщо музиканти записувались у рідному місті, то просувати свою творчість їхали до столиці й інших міст. На початку 2000-х Тернопіль мав чимало домашніх студій, однак не було жодного лейбла. Деякі гурти припинили своє існування, інші змінили місцеву сцену, а ще хтось зумів відродити власну творчість пізніше.
Багатьом артистам у розвитку творчості допомогла студія звукозапису “Шпиталь Рекордс”. З часу її створення почався новий період в розвитку місцевої музичної індустрії. Засновник Лесик Драчук працював в ній і над своїми сольними проєктами, і займався іншими колективами. Так, наприклад, в студії свої хіти записував гурт Los Colorados та Tik Tu, Echo Gardens, Omodada Gee, Omodada, Tvorchi та інші вихідці з Тернополя. Цікаво й те, що багато тернопільських музикантів водночас були учасниками різних гуртів. Так сталось з Наталею Багрій та Романом Божком, які грали з гуртом “Ті, що падають вгору”, Tik Tu, Nameless та іншими. Тернопільські студії звукозапису завжди славились співпрацею з зірками української сцени. Так, AM Studio записувала Івана Поповича, Олександра Пономарьова, Степана Гігу, “Шпиталь Рекордс” долучилась до творчості Тіни Кароль, Jamala, “Гич оркестру”, “Пиріг і батіг”, Макса Пташника, а Lux Studio працювала з Kola, Mamarika й іншими відомими музикантами. Від домашніх записів та невеликих студій тернопільські музиканти та звукорежисери прийшли до роботи з артистами всеукраїнського масштабу. Це й стало частиною музичної спадщини Тернополя.
